НЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. не́нець, нця, ч.; не́нка, и, ж.). Народність, що живе в Ненецькому, Ямало-Ненецькому і Таймирському національних округах, які входять до складу РРФСР. Крім руського населення, під владою Новгорода перебували і предки багатьох неслов’янських народів Прибалтики і Півночі, зокрема, карелів, ненців, комі (Іст. СРСР, І, 1957, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 343.