ОБКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, док., перех.
1. Котити щось навколо чого-небудь. Обкотити обруч навколо клумби.
2. Котячи щось, робити його поверхню гладкою; // Багато і довго їздячи, утрамбовувати, вкочувати (шлях і т. ін.); накочувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.