ОБКУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обливати відразу з усіх боків; оббризкувати. Їхав [князь] попереду, на нього не бризкав ніхто, навпаки, його кінь обкупував задніх цілими потоками холодної брудної води (Загреб., Диво, 1968, 231); * Образно. Шляхом пройшли ще кілька авто.. В снопах світла обкупали "оппеля", саперів, офіцерів і зникли з такою ж швидкістю, як і з’явилися (Ле, Клен. лист, 1960, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 516.