ОГОЛО́МШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що приголо́мшувати. Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (Фр., V, 1951, 392); Вона майже з півроку не була в місті, й воно її.. тепер оголомшило з своїм барвним багатством вистав, усяких барвних матерій, черевиків, хусток (Коб., III, 1956, 470).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 618.