ОГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ОГОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док.
1. розм., рідко. Наповнюватися голосними звуками (про певний простір). Тихе дворище разів по три на день оголошувалося її нестямним криком (Мирний, IV, 1955, 94).
2. тільки недок. Пас. до оголо́шувати. І раптом привселюдно оголошується, що він, Василько, боявся їхати над яром! (Донч., V, 1957, 63); Радіо почало передавати Указ Президії Верховної Ради СРСР про те, що день 9 травня оголошується днем всенародного торжества, святом Перемоги (Тич., III, 1957, 283); Там уже читають списки. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук.. Навіть збоку неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується (Гончар, II, 1959, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 619.