ОГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Те саме, що обгріба́ти. От дід Мирон почав розказувати про пасічника свого пана,.. що бджоли його не кусали (голими руками огрібав), і в яку він їх сторону пошле за медом, туди й летять (Григ., Вибр., 1959, 219); Проїхав [партизан] до клуні, до стогів сіна; Митько огрібає стіг, управитель показав, куди скидати (Головко, І, 1957, 367); Ми ще влітку і восени взяли на облік всі корми. Скирти соломи огребли,.. а обміряні скирти прийняли за актом (Хлібороб Укр., 1, 1964, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 621.