ОГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Те саме, що обігріва́тися. Нагребли сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище. Огрівалися, співали (Горд., II, 1959, 165); — Дозвольте мені годинку в теплій хаті посидіти… Одуб, замерз! Огріюсь і далі посуну… (Стар., Вибр., 1959, 660); Як огрілася землиця Від весняного проміння, Так на крилах теплий легіт Тут заніс дрібне насіння (У. Кравч., Вибр., 1958, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 622.