ОСТГО́ТИ, тів, мн. (одн. остго́т, а, ч.; остго́тка, и, ж.), іст. Відгалуження германського племені готів, що жило в III ст. в причорноморських степах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 785.