ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док.
1. Ставати щасливим. Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (Скл., Святослав, 1959, 49).
2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 840.