ПАХА́, и́, ж., діал. Пахва. Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (Коцюб., II, 1955, 378); За кілька днів, взявши, як то кажуть, лахи під пахи, Кардаш поїхав на нижньодніпровські піски (Жур., Звич. турботи, 1900, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 100.