ПЕРЕВДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВДЯГТИ́СЯ і ПЕРЕВДЯГНУ́ТИСЯ, дягну́ся, дя́гнешся; мин. ч. перевдя́гся, ла́ся, ло́ся і перевдягну́вся, ну́лася, лося; док. Знімаючи один одяг, одягатися в інший. — Йдемо, мамцю! Вже йдемо, — весело озвалася Катря. — Ми перевдягалися… (Кучер, Трудна любов, 1960, 311); Пані Замойська перевдяглася у святковий кунтуш, шитий золотом на блакитнім оксамиті (Ле, Наливайко, 1957, 29); // ким, в кого. Одягатися так, щоб не бути впізнаним (звичайно з метою маскування, маскараду і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 135.