ПЕРЕВІ́З, во́зу, ч.
1. Те саме, що переве́зення. Я заплатив за перевіз до Александрії (Фр., IV, 1950, 162); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски, по три шкури можна було дерти з чумаків за перевіз… (Гончар, Таврія, 1952, 36).
2. Місце, де переправляються через водну перепону (часто відповідно обладнане). Отак дійшли вони до перевозу, де.. було широке плесо (Стор., І, 1957, 397); Тут через Дніпро старовинний перевіз лежав, Чорний шлях починався (Вол., Озеро.., 1959, 19); // Рухома споруда для переправи через водну перепону; пором. Тільки взявся Марко за весло, дід вискочив з порома, а Марко залишивсь на перевозі (Укр.. казки, 1951, 289).
Проси́ти (гука́ти і т. ін.) перево́зу — виклика́ти пором, човен і т. ін. з другого берега. По той бік річки стояли дві жінки, просили перевозу (Шиян, Гроза.., 1956, 671).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 141.