ПЕРЕВІ́ШУВАТИ1, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́СИТИ, ві́шу, ві́сиш, док., перех.
1. Знявши щось з чого-небудь, вішати в іншому місці або інакше. Вони перетинали вулиці вірьовками, знімали й перевішували вивіски на крамницях, майстернях і перукарнях (Кол., Терен.., 1959, 34); Пес.. взяв кендюха й трепетливо перевісив з хазяйського кілочка на свої зуби (Ковінька, Кутя.., 1960, 32).
2. через що. Вішати на що-небудь, перекидаючи на обидва боки або звішувати, спускати, вміщуючи на щось. Через плечі добру торбу Перевісив [Санчо], в неї шмаття Сво́го й панського наклавши (Фр., XII, 1953, 140); Давидові що: скинув штани, перевісив через плече і .. перебрів оцю баюру (Стельмах, І, 1962, 101).
ПЕРЕВІ́ШУВАТИ2, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Вішаючи, позбавляти життя всіх або багатьох. — Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх…(Гл., Вибр., 1951, 125).
◊ За день не переві́шати — дуже багато когось, чогось. — Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Вовчок, І, 1955, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 143.