ПЕРЕГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех.
1. Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Псувати надмірним нагвинчуванням.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 150.