ПЕРЕДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕДРА́ТИСЯ, дере́ться; мин. ч. передра́вся, дра́лася, лося; і ПЕРЕДЕ́РТИСЯ, дере́ться; мин. ч. переде́рся, лася, лося; док.
1. розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися.
2. діал. Сперечатися, сваритися. Старий Петро гукнув на одну грубу.. дівчину, що.. передиралася з одним хлопцем, щоби принесла із стодоли драбину (Коб., II, 1956, 53).
3. тільки недок. Пас. до передира́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 168.