Що oзначає слово - "перетягати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ую уєш, недок., ПЕРЕТЯГТИ́ і ПЕРЕТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., перех.

1. Докладаючи зусиль, тягти з одного місця на інше, переправляти в інше місце. Може, повеліва [бог] самотужки гори з місця на місце перетягати? (Кв.-Осн., II, 1956, 121); Терешко обтрушується, перетягає в найдальші кутки круглі ясла та важкі довгасті коробки (Епік, Тв., 1958, 394); Плисти човном поміж кригою було майже неможливо. Доводилося перетягувати човен через великі крижані галявини (Трубл., І, 1955, 164); Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 245); Голі руки Наталі пірнули в пухкий сніг. Взяла на оберемок [невідомого]. Ледве через поріг перетягнула — здоровий (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 6); // перен., розм. Залучати кого-небудь до іншого місця роботи, проживання. Директор знав.. неспокійну натуру свого головного інженера. Той ніколи не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх шукав по всій країні, шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (Загреб., Спека, 1961, 53); Олексій Максимович перетягнув мене до себе. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403); // перен., розм. Докладати великих зусиль, щоб перевести в наступний клас. Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився він найгірше з усіх учнів класу. Вже два роки в сьомому. Оце ледь-ледь перетягли його у восьмий клас (Мокр., Острів.., 1961, 5).

Перетяга́ти (перетя́гувати, перетягти́, перетягну́ти) на свою́ (його́ і т. ін.) сто́рону (на свій, наш і т. ін. бік) кого — зробити кого-небудь своїм прибічником, прихильником, помічником у справах. Жила у діда.. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Л. Укр., V, 1956, 420); — Затягати по судах він [пан], зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (Стельмах, І, 1962, 351).

2. перен., розм. Жити певний час у біді, злиднях. — А може, в кого трісочок або кізячків випрошу, буде чим у хаті прокурити. Так і перетягну через зиму, — аби через свята! (Мирний, IV, 1955, 287).

3. також без додатка. Виявлятися тяжчим за кого-, що-небудь вагою; переважувати. * Образно. — Ти назвеш мене, мабуть, несправедливою. Що ж! Справедливість не має серця. Вона врівноважує, а серце завжди перетягує на один бік, воно, як тобі відомо, зліва (Загреб., Диво, 1968, 660); // перен. Бути, виявлятися сильнішим за іншого, інших. Мовби два віки зіткнулися тут між собою; вік волів і вік рейок залізних. Хто кого перетягне, хто кого пересилить? (Гончар, II, 1959, 122).

4. розм. Тягати все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. — Всю перезву по одному перетягали до пристава в стан. Багатьом уже пристав і морди побив: все допитується, що казав учитель на весіллі (Вас., IV, 1960, 33); Коли вони з Ірмою на нову квартиру перебиралися, батько мало не всі книжки перетягав їм на п’ятий поверх (Мур., Свіже повітря.., 1962, 11).

5. Туго зв’язувати, стягати. Вона.. простягла долонею вверх руку — важку руку з пухкими і короткими пальцями. Кілька перснів перетягало їх у різних місцях, і пальці нагадували сардельки (Собко, Скеля.., 1961, 18); Вони розбили всю постіль пополовині: перетягли шнурками перину й одну подушку й сокирою розрубали якраз пополовині (Н.-Лев., І, 1956, 401); — Годі, доню! — каже Шрам. — Слізьми рани не залічиш. Дай лиш ми перетягнем її поясом (П. Куліш, Вибр., 1969, 108); // Здавлювати горло, душити (про хворобу або переживання); // безос. За дверима ні звуку. Його горло перетягло кліщами, і він ледве прошепотів: «Гюлле» (Досв., Гюлле, 1961, 78).

6. Натягати сильніше, ніж слід. Перетягнути тятиву лука; // Переходити в чому-небудь за встановлені, звичайні норми, терміни. — Цей дід.. не швидко розсиплеться, — сказав Леонід Семенович. — Дотягне до ста років, — обізвалась Сусана Уласівна. — А може, ще й за сто перетягне, — сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 115); Сів [Заруба] за стіл з самого краю, біля Сагайдака, тихо спитав: — Я дуже затягнув [промову]?.. — Не дуже. Двадцять хвилин перетягнув (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).

Перетяга́ти (перетягти́) струну́ — доводити до того, що немає більше сили, можливості терпіти, зносити що-небудь. [Петерсон:] Макаров!.. Я вам не раджу перетягати струну. Вона й так уже натягнута вами через край. Я вас ще раз питаю: де список? (Галан, І, 1960, 432); Перетяг струну опришок. Рвонув сорочку на грудях — і, мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Хотк., II, 1966, 122).

7. рідко. Вимовляти протяжно (слова, звуки). — Хм. Бачите, пане Мериносе, — перетягуючи слова, ніби шукаючи відповіді на них у своїй голові, промовив Ханчук (Досв., Вибр., 1959, 148).

8. спец. Переробляти, перешивати з більшого на менше (про шкіряне взуття). Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Вишня, II, 1956, 285); Ягор возив часом Васі різний простий харч, навіть чоботи із своїх старих перетягнув (Коп., Вибр., 1953, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 303.