ПЕРЕУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПЕРЕВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся і ПЕРЕВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.
1. Учитися заново, по-іншому. Любий дядьку!.. Чи то Рада вже переучується по-болгарськи? (Л. Укр., V, 1956, 31); [Тарас:] Вибачте, професоре.. Нам бажано, щоб професор не тільки сивів, а й переучувався на радянській кафедрі (Мик., І, 1957, 163); Перший, після п’ятилітньої перерви, рік на фабриці був дуже трудний.., декваліфікувалася Марта, і їй доводилося перевчатися знов (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 271); — Зустрів знайомого льотчика.. Той льотчик раніше був піхотою, а потім перевчився (Перв., Дикий мед, 1963, 482).
2. розм. Учитися більше, ніж слід; перевтомлюватися від довгого і старанного навчання.
◊ Переу́чуватися (перевча́тися, переучи́тися, перевчи́тися) на оди́н бік — діставши освіту, стати зарозумілим або, не зважаючи на освіту, не мати потрібного культурного рівня. Вона часто нарікала матері на Грицька, казала, що він перевчився на один бік, так що навіть не хоче їй вклонятися (Вас., І, 1959, 159).
3. тільки недок. Пас. до переу́чувати і перевча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 305.