ПЕТЕ́К, а, ч., діал. Свитка. Бенедьо зняв з себе петек, постелив його на лавку під вікном і ліг спочивати (Фр., V, 1951, 306); Простора селянська хата.. Над ліжками жердки з веретами й петеком (Галан, І, 1960, 455).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 343.