Що oзначає слово - "плоский"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЛО́СКИЙ, а, е, ПЛАСКИ́Й, а́, е́.

1. Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; з рівною поверхнею. Лінза — прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою (Довідник фот., 1959, 5); Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Мартич, Друзі.., 1962, 62); Плоский екран; // Який не має помітного схилу (про берег, дах і т. ін.); пологий. Вода.. потоку на хвилю притишилася, немов.. задрімала в плоских своїх берегах (Фр., VI, 1951, 117); Перед ним невелика зимівля.. Це темний дерев’яний зруб з плоским земляним дахом (Довж., І, 1958, 104); У селі, на пласких дахах осель, з’являлися.. татарки (Коцюб., I, 1955, 390).

∆ Пло́ска стопа́ — стопа без вигину посередині, яка спирається на всю підошву. Вузьке взуття, стягуючи стопу, утруднює роботу склепіння як пружини і призводить до утворення плоскої стопи (Шк. гігієна, 1954, 70).

2. Стиснутий з боків або приплюснутий зверху; сплющений. Кругла і плоска, як тарілка, ліниво пропливла серед валунів камбала (Знання.., 8, 1967, 14); // Позбавлений звичайних округлостей, опуклостей; рівний, як дошка (про тіло людини і його частини). Наче привид, стоїть перед Івановими очима класний наставник.. Висока, плоска, кістлява постать у чорній рясі, підперезана шкіряним поясом (Кол., Терен.., 1959, 27); Вилицюватий, з плоским обличчям і вузькими.. очима, він [Сафар] здавався людиною іншої раси (Тулуб, Людолови, І, 1957, 186); Кузьма Герасимович Щербатов мав широке й плоске.. обличчя (Дмит., Обпалені.., 1962, 150).

∆ Пло́скі че́рви — тип паразитичних (війчастих, стьожкових і т. ін.) черв’яків, що мають сплюснуте у спинно-черевному напрямку тіло.

3. Який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню. На траві лежали купами зелені ранці.., зброя, фляги з плоскими алюмінієвими кухликами (Тют., Вир, 1964, 403); Поставив [юнак] у куток плаский дерев’яний ящичок, мабуть, з фарбами та пензлями (Коп., Земля.., 1957, 70).

4. Розміщений в одній площині. Орнаменти на металі бувають заглиблені, високі та плоскі (Нар. мист.., 1966, 57); Монументальний живопис повинен бути не пласким, а площинним — просторовим (Мист., 3, 1965, 33); Плоский кут.

∆ Пло́ский друк — спосіб друкування, при якому друкуючі і недрукуючі (пробільні) елементи розташовані практично в одній площині. У поліграфії існує три способи друку — високий, плоский і глибокий. Назви ці походять від положення друкарських елементів на формі (Наука.., 3, 1967, 48).

5. перен. Позбавлений оригінальності, гостроти; банальний. Сам реалізм ніколи не був пристановищем плоскої одноманітності, як стверджують його вороги, навпаки, ..він демонструє разюче багатство художніх форм (Про багатство л-ри, 1959, 15); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів (Ле, В снопі.., 1960, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 591.