ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох. Повиряджати дочок у шуби.
2. Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх або багатьох. Повиряджати на заробітки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 659.