ПОВИРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Вирізати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Дівчата матроса портрети [з газет] На спогад повирізали (Нагн., Вибр., 1957, 129).
2. Ріжучи, обрізуючи, виготовити все або багато чого-небудь. Роман повирізував з паперу кружала і понакладав зверху на підсвічники, щоб вони не позакапувались воском (Н.-Лев., VI, 1966, 374).
3. Чим-небудь гострим, ріжучим зробити кілька або багато візерунків, написів і т. ін. Повирізувати на дереві візерунки.
4. Винищити холодною зброєю всіх або багатьох.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 658.