ПОВИТЯГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОВИТЯ́ГУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Витягнутися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Поки ріс місяць і блід, росли скелі і блідли. Повитягались гострі шпилі, одділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, одяглися в різьбу (Коцюб., II, 1955, 302).
◊ Обли́ччя повитяга́лися (повитя́гувалися) — те саме, що Обли́ччя ви́тяглося (ви́тягнулося) (у всіх або багатьох) (див. витяга́тися).
2. Випрямити, вирівняти своє тіло (про всіх або багатьох). Коні повитягались, як змії, запінились, а не даються випередити, хоч задня підвода вже близько (Коцюб., І, 1955, 189).
◊ Повитяга́тися в стру́нку (в струну́) — те саме, що Ви́тягтися (ви́тягнутися) в стру́нку (в струну́) (про всіх або багатьох) (див. витяга́тися). Кріпаки, поздоровкавшись, стали коло порога, похнюпились; а голова з писарем, мов москалі, повитягались у струнку (Мирний, II, 1954, 266).
3. Випнутися, видатися наперед чи вгору (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). [Вася:] Коліна на штанях зовсім не повитягалися (Мик., І, 1957, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 664.