ПОВІДДИМА́ТИСЯ і ПОВІДДУВА́ТИСЯ, а́ється, док. Віддутися, випнутися (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Землянки при самій землі, як могилки, повіддималися (Мирний, II, 1954, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 668.