ПОДОВБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ПОДОВБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док., розм. Довбатися якийсь час. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 751.