ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОЖВА́ВИТИ, влю, виш; мн. пожва́влять; док., перех.
1. Робити жвавішим (див. жва́вий 1). * Образно. Засніжені поля були порожні і затишні, і тільки два промені фар трохи пожвавлювали дорогу (Собко, Вогонь.., 1947, 187).
2. перен. Робити що-небудь більш яскравим, виразним. Для творів Панаса Мирного характерна часта заміна минулого часу теперішнім, що в значній мірі пожвавлює стиль викладу (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 468); Щоб наблизити розповідь до життя, пожвавити її, ..поет широко користується діалогом (Іст. укр. літ., II, 1956, 639).
3. Робити більш інтенсивним, активним. Пожвавити культурно-масову роботу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 771.