ПОЖВА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОЖВА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. пожвавляться; док.
1. Робитися жвавішим (див. жва́вий 1); оживлятися. Пасажири, що стовпились в проходах, радісно пожвавлюються, вступають в розмову (Гончар, Зустрічі.., 1950, 5); // перен. Ставати бадьорішим. Жвавіше почали коливатися складачі над своєю роботою, загальний настрій пожвавився (Фр., VI, 1951, 253); // Ставати більш рухливим, міняти вираз (про очі, обличчя). Очі його пожвавились, а з обличчя.. швидко сходив вираз тривоги (Вол., Місячне срібло, 1961, 69).
2. перен. Ставати більш яскравим, виразним.
3. Робитися більш інтенсивним, активним. Робота пожвавилася.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 771.