ПОКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.
1. Накривати, закривати себе чимм-небудь зверху; вкриватися. Мерщій стрибнула [Христя] на ліжко, покрившись коцем з головою (Мирний, III, 1954, 302); * Образно. Золотим покрившися убранням, притишені, замислені стоять [ліси] перед швидким зимовим завмиранням (Гонч., Вибр., 1959, 266); // Надівати щось собі на голову, покривати чим-небудь свою голову. І коса світиться (нічим покритись) (Номис, 1864, № 1529); Настя, як спала, так і схопилася, тілько покрилася платком та так і прибігла (Мирний, IV, 1955, 60).
◊ Покри́тися земле́ю — умерти. Легше, мої любі, покриться землею, Ніж бач[ить], як другий, багатий, старий, Цілує за гроші, вінчається з нею… (Шевч., І, 1963, 154).
2. Устелятися, вкриватися чим-небудь. Він з тріском розчинив протрухлі двері і, покриваючись шашільним пилком, витурив Матвія (Стельмах, І, 1962, 86); Серед просторого двору глухо, пусто.., все снігом покрилось (Мирний, IV, 1955, 46); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Виз-вол. земля,1959, 8); Низинні торфові болота покрились товстим шаром мулу, який місцями в заплаві багатьох річок досягає товщини 2-7 метрів (Хлібороб Укр., 8, 1968, 14); // Усіватися, густо вкриватися чим-небудь на поверхні; заповнюватися чим-небудь (про певний простір). Небо покривалось зорями (Фр., VI, 1951, 57); З улоговини тягло теплим вологим відпаром, і холодні трави.. стали покриватися щедрою росою і різкіше запахли (Тют., Вир, 1964, 289); — Порозтають тії білії сніги, Покриються травицею всі луги (Гл., Вибр., 1951, 52); Україна покрилась широко розгалуженою сіткою високовольтних ліній електропередачі, що дало змогу організувати централізоване електропостачання на значній території республіки (Роб. газ., 16.Х 1965, 1); // Вкриватися чим-небудь, що проступило на поверхню обличчя, тіла і т. ін. Тоді знесилені руки і ноги покривались краплями поту і до сорочки липли, а баба лежала, як нежива (Коцюб., II, 1955, 273); Не краскою сорому, а бліднотою немочі та страждання покрилося її молоде свіже лице (Мирний, III, 1954, 313); Ось вожак [вовк] щось зачув. Ніздрі його затріпотіли і покрилися слизотою (Тют., Вир, 1964, 506).
3. Затягуватися, огортатися, охоплюватися чим-небудь. На гори сходить вечір ніжнокрилий, туманяться далекі вітряки, і синню покриваються могили (Сос., II, 1958, 326); Не швидко він випустив цілий оберемок диму і, наче хмарою, покрився ним (Мирний, III, 1954, 247); Туманом покрилося небо важким (Фр.,ХІІІ, 1954, 173); * Образно. Розум в голові покривсь чудним туманом… (Гл., Вибр., 1957, 195); Не зітхнув Пилипко, не струснувся!.. Все в йому й кругом його затихло, покрилося темним холодним спокоєм… (Мирний, IV, 1955, 304).
◊ Покрива́тися (покри́тися) сла́вою — ставати прославленим, знаменитим. — Невмирущою славою покривалися герої, віддаючи життя за Вітчизну, в ім’я присяги й громадської гідності (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 160); Покрива́тися (покри́тися) со́ромом (ганьбо́ю і т. ін.) — ставати осоромленим, збезчещеним.
4. Оплачуватися, відшкодовуватися чим-небудь. Карбованець можна затратити в різних господарствах і навіть в різних галузях одного колгоспу з різною ефективністю. В одних він затрачується розумніше,.. а в інших він ледве покривається в кінці виробничого циклу (Ком. Укр., 5, 1960, 62).
5. Заглушатися чим-небудь, що переважає своєю силою (про звуки, голоси, запахи і т. ін.). Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається (Л. Укр., III, 1952, 249); Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу (Л. Укр., III, 1952, 635).
6. тільки док., діал. Приховати якісь справи, обставини, почуття; затаїтися. [Кнуриха:] У нас часом як не покриєшся з чим — то виплетуть на тебе таке… (Мирний, V, 1955, 67).
7. тільки док., діал. Зникнути, щезнути. —Смуткувала я дуже сама. Катря покрилась десь, — пішла я собі до Марусі (Вовчок, І, 1955, 194).
8. тільки недок. Пас. до покрива́ти 1, 2, 6-8, 11. Частина.. маток покривається кнурами великої білої породи (Соц. твар., 1, 1956, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 46.