ПОМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОМА́ЗАТИСЯ, а́жуся, а́жешся, док.
1. церк., заст. Підлягати помазанню.
◊ Пома́затися па́ном (в пани́ і т. ін.) — удавати з себе пана. [Микола:] Бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Колись сільські дівчата обминали того, хто в пани помазався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 214).
2. тільки док., чим, перен. Стати причетним до чого-небудь. Ти, Грицьку, більш, ніж я, учився в школі, Далеко більш, ніж я, помазавсь ти письмом (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46); Неповоротливий [неповороткий] моряк, .. не рівня Савченкові, який таки хоч трохи помазався сякою-такою наукою, — керує всією губернією! (Збан., Сеспель, 1961, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 111.