ПОНАЗЛІТА́ТИСЯ, а́ються і рідко ПОНАЗЛІ́ТУВАТИСЯ, уються, док. Злетітися куди-небудь (про багато птахів, метеликів і т. ін.). Зійшов я з тієї гори на балку, оглянувся назад — а до того ставка сила птиці поназліталось (Україна.., І, 1960, 325); Ячменю пригорщ висиплем під вікном: синиці, шпаки поназліту-ються (Вовчок, VI, 1956, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 146.