ПООБІЙМА́ТИСЯ і ПООБНІМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Обнятися (про багатьох). Од купи поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат і посідали оддалеки, пообнімавшись і розмовляючи (Н.-Лев., І, 1956, 80); Коли ж лягали діти спати, Пообіймавшись гаряче, В тривозі українська мати Схилялась руській на плече (Бичко, Простота, 1963, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 170.