ПОПЕРЕДЖА́ЛЬНИЙ, ПОПЕРЕ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який попереджає; признач. для попередження. Шофер дав попереджальний гудок (Трубл., II, 1955, 42); Раптом передні колони зупиняються.. Лунає чийсь попереджувальний голос. — Застава!.. (Шиян, Гроза.., 1956, 66); За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні (Автомоб., 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 187.