ПОПО́ВНЮВАТИСЯ, юється і ПОПОВНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОПО́ВНИТИСЯ, иться, док., ким чим, з кого і без додатка. Відновлюватися або збільшуватися в кількості, обсязі. Список виступаючих не поповнювався — він і так був досить довгий (Руд., Остання шабля, 1959, 548); Полк Артема Черкашина, поповнившись слобідськими добровольцями та бійцями з партизанського загону, тієї ж ночі вирушив із слободи на виконання нового бойового завдання (Шиян, Гроза.., 1956, 435); В разі вибуття членів ЦК, склад його поповнюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1971, 32); // Заповнюватися потрібною кількістю кого-, чого-небудь; укомплектовуватися. Запровадження конкурсних вступних екзаменів дозволяє вузам поповнюватись за рахунок найбільш підготовленої молоді (Рад. Укр., 7.VIII 1949, 1); // Збагачуватися чим-небудь. Науковий стиль української літературної мови на протязі всього радянського періоду свого розвитку поповнювався і продовжує поповнюватися новою термінологією, яка відображає виникнення і дальший розвиток нових галузей науки і техніки (Мовозн., XVIII, 1963, 11); Недавно фауна заказника [«Ушомир»] поповнилась європейськими оленями, яких завезли з Воронезького державного заповідника (Наука.., 8, 1959, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 214.