ПОРОСЯ́, я́ти, с. Маля свині. Лежить свиня під дубом біла І тридцять білих поросят (Котл., І, 1952, 200); Шолудиве порося і в Петрівку змерзне (Номис, 1864, № 1582); Не мала баба клопоту та купила порося (Укр.. присл.., 1955, 272); *У порівн. Єдине, що вмів Санько робити з успіхом, — це їсти.., був круглий,.. мов сите порося (Збан., Єдина, 1959, 64); Вони із Федотом розв’язали мішок і, штовхаючись, як поросята біля корита, хотіли чим швидше заглянути, що там є (Тют., Вир, 1964, 218); // Страва з м’яса цього маляти. Сидить [Савка] над смаженим поросям, перекидає, не п’яніючи, чарку за чаркою (Гончар, І, 1959, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 284.