ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОСЛА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. посла́бляться; док.
1. Втрачати силу, могутність, ставати слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні). Коли позиції католицизму послабились, його захисники вдалися до найжорстокіших засобів: вони посилили інквізицію (Наука.., 12, 1958, 51).
2. Зменшуватися у своєму вияві; ставати менш відчутним, виразним і т. ін. Справжня художність не послаблюється, а значно посилюється під впливом правильно зрозумілої літератором і творчо, в художніх образах переданої ним політичної суті зображуваних явищ (Ком. Укр., 3, 1968, 86); // Втрачати попередній розмах, інтенсивність, масштаби тощо (про яку-небудь дію, справу, діяльність і т. ін.). Бій гуркотів на всіх ділянках, то послаблюючись, то доходячи найвищої грані напруження (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).
3. тільки недок. Пас. до посла́блювати. Лущенням стерні знищуються одно— і дворічні бур’яни, що ростуть на посівах до збирання врожаю, і послаблюються багаторічні бур’яни (Колг. Укр., 11, 1958, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 337.