ПОХРЕ́СТИНИ, тин, мн., заст., розм. Святкування на другий день хрестин. Того таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин (Н.-Лев., II, 1956, 373); Знали ж бо його як.. чоловіка, який полюбляв, як то кажуть, не тільки хрестини, але й похрестини (Мельн., Коли кров.., 1960, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 458.