ПРИБЛИ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИБЛИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЛИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., перех. і без додатка, діал. Наближати. — Рушниця в нього [снайпера] не така, як у всіх, а з біноклем і приближа (Тют., Вир, 1964, 262); Він зложив руки, мов до молитви, і приблизив їх до уст (Коб., II, 1956, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 559.