ПРИКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи. — Ті.., що не прикочовують на узбережжя рибалити, всі з кремнівками. Де їм узяти грошей на нову рушницю! (Багмут, Щасл. день.., 1959, 157); — Ну, Григоровичу, пішли завтра в гості. — Куди? — здивувався Шевченко. — А до киргизів. Прикочували вчора, зимуватимуть на Орі (Тулуб, В степу.., 1964, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 644.