ПРИМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось, обмотуючи чимсь. Коли я примотував шпагатом до очерету обидва боки каючка, я відчув, що неабияк нервуюсь (Досв., Вибр., 1959, 410); Олег миттю витер тампоном рану біля входу і виходу кулі, примотав поверх подушечки з марлі (Ле, Клен. лист, 1960, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 680.