ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИОЗДО́БИТИ, блю, биш; мн. приоздо́блять; док., перех. Прикрашати чим-небудь трохи. Вже двічі сталося, що напад наш назад Владики парфянські ганебно відбивали І простоту вояцьких шат У римське золото приоздобляли (Зеров, Вибр., 1966, 277); Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (Фр., XIII, 1954, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 695.