ПРИПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Прикріплювати, паяючи. Твердосплавні пластинки до різців звичайно припаюють (Різальні інстр.., 1959, 28).
2. кому, тільки док., перен., фам. Призначити якесь покарання. Тепер, коли повернеться [Швейк] до свого батальйону, капітан, напевно, припаяє йому арешт (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 207); — Той лісничий — осадник, тямите? За шість грибів та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (Козл., Сонце.., 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 702.