ПРИПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПОВІСТИ́СЯ, і́мся, іси́ся, док., діал. Звірятися кому-небудь. Вона була трохи потайна вже зроду в багатьох справах, що каменем гнітили її серце, не приповідалася ні перед ким (Март., Тв., 1954, 237); Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 714.