ПРИСЛІ́В’Я, я, с. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя. Листопадова оказія знов не приставила листів, і Шевченко зовсім занепав духом, але в грудні переборов себе і знову сів писати листи, бо ж, як каже прислів’я, «під лежачий камінь і вода не тече» (Тулуб, В степу.., 1964, 198); «Маніфест Комуністичної партії» має багато образних висловів, фразеологізмів, прислів’їв, які надають мові оригіналу образності, яскравості і передача яких при перекладі потребує неабиякого хисту і вміння (Вісник АН, 1, 1957, 54).
◊ Си́пати прислі́в’ями див. си́пати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 24.