ПРИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док., перех.
1. Смоктати потроху або час від часу. Пучку другої руки він смачно присмоктував (Мирний, І, 1954, 331); Вона й не помітила, як підійшов високий і трохи згорблений Субота. Лівою рукою він тримав люльку, пихкав нею, присмоктуючи (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 599).
2. Затягувати в себе (про що-небудь липке, тягуче); засмоктувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 28.