ПРОКЛАДА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРОКЛА́СТИСЯ, аде́ться, док.
1. рідко. Тягнутися в певному напрямі. Смуги проклались блакитні від Ленінських гір (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 5).
2. тільки недок. Пас. до проклада́ти. Той день, коли прокладалася перша борозна, коли він міг цілий день ходити по свіжій ріллі,.. був для нього найбільшим святом (Збан., Переджнив’я, 1955, 371); Зводяться не тільки нові житлові й культурно-побутові будівлі — виростають цілі квартали, прокладаються нові вулиці (Рад. Укр., 21.IX 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 200.