ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОЛУ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Пробуджуватися від сну, дрімоти, отямлюватися від глибокої задуми; опам’ятовуватися. Мати пролупується, побожно крадькома хреститься, зітхає і знову переходить на тихий молитовний тон (Вас., Вибр., 1950, 174); Він пролупався, протер очі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 220.