ПРОМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОМОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мо́чишся, док. Просочуватися якоюсь рідиною, робитися мокрим. Під час цих поливів грунт повинен промочуватися на всю глибину залягання основної маси коренів (Хлібороб Укр., 5, 1967, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 238.