ПРОРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Помиляючись при підрахунку, передавати кому-небудь зайві гроші. Хазяїн.. прорахувався, гумова подушка коштує тільки два сорок (Вільде, Сестри.., 1958, 561).
2. Помилятися у діях, припущеннях, задумах і т. ін. Історія шахів знає чимало випадків, коли навіть майстри чи гросмейстери прораховувалися саме у пішакових закінченнях (Веч. Київ, 28.VIII 1957, 4); — Гляди тільки, Артеме, — говорив Федір Іванович, — як би ти з людьми не прорахувавсь. Чи не мало буде — два взводи? (Головко, II, 1957, 507); Печі [заводу] окупанти висадили так, щоб їх ніхто і ніколи вже не задув. Вони прорахувалися: ще по дорозі до Одеру наш азовський метал полетів їм навздогін (Рудь, Гомін.., 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 264.