Що oзначає слово - "просипатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОСИПА́ТИСЯ1 і ПРОСИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Переставати спати; пробуджуватися від сну; прокидатися. В тихому хуторі вчинилося диво: од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір (Вас., І, 1959, 132); Просипаючись серед ночі, схоплювалася [Олена], накидала на плечі покривало, відчиняла вікно, прислухалася до шелесту ясенів (Вільде, Сестри.., 1958, 12); — Дядиночко, кажу, — я покохала…да й не домовила,.. а послі [після] прищулилась до її, да так уже й не просиналася до світу (Барв., Опов.., 1902, 78); Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько (Н.-Лев., III, 1959, 339); Господар теж проснувся, вийшов до Барклая.. заспаний і щиро ображений від’їздом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); // перен. Оживати після спокою, затишшя, сповнюючись звуками, рухом і т. ін. Горлиці туркотали в ліщині, зозулі неугавно перекликались.. Ліс просипався (Мирний, IV, 1955, 157); Проснулось місто. Пилу хмари, — Іде торгівля на базарі! (Нех., Під.. зорею, 1950, 34); // перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу). Весна завжди чудова, бо природа просипається від зимового сну, земля вбирається квітами, а на полях зеленіють кучеряві сходи хлібів (Донч., VI, 1957, 469).

2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним. Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати!.. Доволі! Наспів вже час нам проснутись! (Сос., І, 1957, 455).

3. тільки 3 ос., перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.). Неясна заздрість просипається в серці (Донч., V, 1957, 13); Часом у душі проснеться давня радість та й та тихне, покрита холодним туманом розсудливості (Мирний, V, 1955, 348); Йому перепало чимало шматків та скибок, так що в ньому проснувся був навіть інстинкт господаря: частину тих шкуринок він приховав на чорний день (Збан., Єдина, 1959,159).

ПРОСИПА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, рідко ПРОСИПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОСПА́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. проспля́ться; док.

1. Протвережуватися ві сні (про п’яного). Троянці з хмелю просипались, Скучали, що не похмелялись (Котл., І, 1952, 168); П’яниця проспиться, а дуреньніколи (Номис, 1864, . № 11687); Його понесли до того ж таки Самійла на конюшню. Навіщо? Прочуматися? Похмелитися? Ні, щоб проспався… (Мирний, IV, 1955, 236); — Іди проспися, — сказала Ольга.. — Ти п’яний, а п’яним тут не місце (Шиян, Баланда, 1957, 93).

2. Те саме, що висипля́тися. До рання не спали діти. І не одна ніч проминула отак. Удень то одно, то друге просипляється (Коб., III, 1956, 522); [Князь:] Веди її до гридниці, Гарнишу, Кажи погодувать її й дітей І місце дай, щоб мали де проспатись (Фр., IX, 1952, 213); — Ось що, Тите Назаровичу, — сказав я, оглянувши житло, — лягайте негайно спати, а коли проспитесь, заходьте в школу. У мене до вас серйозна справа (Збан., Малин. дзвін, 1958, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 282.