ПРОСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех.
1. Стрижучи, утворювати вільну смужку, плішинку і т. ін. на чому-небудь.
2. тільки док., також без додатка. Стригти якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 302.