ПРОЇДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЇ́СТИСЯ, ї́мся, їси́ся, док.
1. рідко. Те саме, що в’їда́тися 1. Шнури вгризалися йому щоразу глибше в тіло і проїдалися аж до кості (Фр., VIII, 1952, 181).
2. розм. Витрачаючи всі свої збереження на прожиття, на харчування, залишатися без коштів.
3. розм., рідко. Те саме, що приїда́тися. — А славні шницлі [шніцелі] знає моя пані приготовляти, дуже славні, тільки чоловікові проїдається, усе м’ясо та м’ясо (Март., Тв., 1954, 41); — Нам вже проїлись ті печені ведмеді, — ваші гуси смачніші (Н.-Лев., III, 1956, 141); — Наше життя, життя артистів, веселе. Театри та концерти нам аж проїлись, аж остогидли! (Н.-Лев., III, 1956, 223).
4. тільки недок. Пас. до проїда́ти. Гроші зараз же пропивалися, проїдалися (Мирний, II, 1954, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 188.